Досвід роботи

Із досвіду роботи вчителя англійської мови Цюрупинської спеціалізованої школи I-III ст. № 4        Скоробогатої Тетяни Валеріївни




“Мова є спадком, що значною мірою належить народові, найважливіше вираження його характеру, найенергійніший зв'язок його зі світовою культурою”. І. Блунглі.

“Мова – це історія народу. Мова – це шлях до цивілізації культури”. О.І. Купрін

МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
A foreign  language is not a subject which can be taught, it is a subject which must’ be learnt.  We learn to perform  any skill by actually performing it .

ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО:
Live, teach and learn.

                                                   Я  – КОНЦЕПЦІЯ

Вчитель - професія масова. У ній залишаються ті, хто без школи, без дітей не мислить свого  життя, хто твердо знає: дітей треба любити. Вони бувають, нестерпні, як всі діти. Вони грубіянять,  збігають з уроків, палять... Не тому, що мстяться або хочуть уразити дорослих, а тому що діти. Такі, як всі діти на світі, як твої власні, які теж не мед. Але якщо їх любити, терпіти, заставляти, з них вимагати і з ними жити одним життям, вони зростають Особами. Діти стають особами, якщо суттю вчительської роботи була творчість. Вчитель - професія масова, але вона не може не бути творчою. Якби мене попросили одним словом визначити, в чому я бачу цінність вчительської професії, я б відповіла – в ТВОРЧОСТІ.

Наша професія - це мистецтво, і завдання вчителя - щодня прагнути зробити радісним і незвичайним: на кожному уроці максимально виразити себе і допомогти розкритися дитині.

Професія вчителя - масова, але кожен вчитель унікальний. Він - "маленька людина на вітрах часу", на вітрах змін. Але маленькі люди роблять велику справу –

допомагають зростати Людині і зростають самі. І з кожним новим випуском піднімаються на новий виток мудрості, терпіння, розуміння, любові до дітей до справи, якій служать. Піднімаються до висот творчості. Саме творчість допомагає людині реалізувати себе і робить її щасливою. У цьому закон життя. На мій погляд, призначення вчителя в тому, щоб, управляючи процесом навчання, допомогти учневі стати інтелектуальною, творчою, здоровою особою, здатною реалізувати знання і навики з практики, планувати, організовувати, контролювати, аналізувати

 свою діяльність.

Вчитель не транслятор знань. Метою його роботи повинні стати не знання і уміння, а якості, якими володітимуть його учні, формування основних ключових компетенцій, які допоможуть випускникам жити в суспільстві.

Вчитель іноземної мови створює умови для опанування чужої мови, для залучення до культурних цінностей іншого народу, для діалогу культур, що сприяє особовому зростанню учня, формуванню комунікативної, соціокультурної і інтелектуальної компетенції.

Вчення іноземній мові в оновленні освіти визнається пріоритетним. Але для цього необхідно підвищити рівень методики вчення іноземній мові, зокрема більше використовувати такі сучасні технології, як вчення в співпраці, метод проектів, інформаційні технології. Без цього неможливо здійснити особовий підхід.

Комунікативна і соціокультурна компетенції реалізуються через уміння працювати з інформацією, сприймати її, переробляти, зберігати, транслювати. Інформацію ми отримуємо через текст. Вчитель іноземної мови, перш за все, повинен навчити працювати з текстами, як письмовими, так і усними.

Слухання, читання, говоріння - основні види мовної діяльності на уроках іноземної мови. Мова і мислення нерозривно зв'язані: розвиваючи мислення, ми розвиваємо мову, а, розвиваючи мову, розвиваємо мислення.

Цей процес безперервний і тривалий. Він вимагає послідовності і спадкоємності. Тому на кожному освітньому рівні, а іноземна мова у нас ведеться з 1 класу, в урочній і позаурочній діяльності я ставлю перед собою головне завдання - розвиток мови і мислення, застосовую методи і прийоми, що дозволяють результативно вирішувати цю задачу. Найбільш ефективними, з цієї точки зору, мені бачаться нові освітні технології: дебати, проектна діяльність, педагогічна майстерня.

Вчительська праця - це вічний пошук, незаспокоєність. І це Любов. Любов до своєї справи, своїх учнів.

Модель учителя іноземної мови

Одне з найголовніших завдань освіти – зробити людину творчою особистістю. Пріоритет особистості має стати основою філософії та ідеологією навчання, виховання, центральною цінністю учня. Сучасний учитель має бути:

1. Натхненний:

- надихає учнів на успішну діяльність;

- учні відчувають його захоплення своєю роботою та предметом.

2. Професійно підготовлений:

- добре знає свій предмет;  - щоденно планує й готує свої уроки.

3. Підтримує учнів:

- розвиває й підтримує творчість і допитливість учнів;

- дружній і доброзичливий;

- підтримує і заохочує;

- усміхнений, уважний і люблячий.

4. Послідовний, принциповий і вимогливий у викладанні та в оцінюванні:

- доброзичливо принциповий;

- цілеспрямований і послідовний;

- толерантний і терплячий.

5. Забезпечує ефективне навчання й виховання:

- дає зрозумілі пояснення;

- навчає цікаво й весело;

- не принижує особисту гідність учня.

6. Завжди дає відповідь на несподівані запитання, а якщо не знає відповіді, визнає це, зауваживши, що знає, як і де знайти відповідь.

7. Визнає й практикує різноманіття у викладанні:

- урізноманітнює навчальний процес;

- використовує та запроваджує новітні навчальні методи.

8. Гнучкий – позитивно ставиться до змін.

9. Проводить уроки не тільки сидячи.

10. Залишає негативний емоційний вантаж поза дверима класу.

Мета вчителя - формування людини.

Завдання вчителя – розвинути такі якості в учнях як ініціативність, імпульсивність, передбачливість, далекоглядність, розсудливість, самостійність, прагнення успіху. Більш складним завданням вихователя є правильне формування у вихованців почуттів та емоцій: почуття патріотизму, поваги до праці поколінь, милосердя, честі й гідності. Нашарування цих доброчинностей у дитячих душах відбувається під час заходів, що проводяться у класі, на рівні школи.  Вихователь повсякчас повинен керуватися життєвими істинами, які допомагають правильно формувати дитячі душі, виховувати найвищий прояв людської особистості – бути людиною:

- якщо дитина живе у розумінні і товаристві, вона вчиться знаходити любов у цьому світі;

- якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

- якщо дитина живе в терпеливості, вона вчиться розуміти інших;

- якщо дитину постійно висміюють, вона стає замкнутою;

- якщо дитину хвалять, вона вчиться буди вдячною;

- якщо дитина живе у ворожому оточенні, вона вчиться агресивності;

- якщо дитину підбадьорити, вона вчиться вірити в себе;

- якщо дитина живе в чесності, вона вчиться бути справедливою;

- якщо дитина живе у безпеці, вона вчиться вірити в людей;

- якщо дитину підтримують, заохочують, вона вчиться вірити в людей, цінити себе та інших.

Ігрові технології в навчанні англійської мови в початкових класах

1. Згідно з програмою з іноземної мови для загальноосвітніх на­вчальних закладів України, головною метою навчання іноземних мов є формування комунікативної компетенції учнів.

Для того, щоб заложити основи комунікативної компетенції, на початковому рівні, потрібно досить довгий строк, тому що учням потрібно з перших кроків ознайомиться з вивчаемою мовою як засобом спілкування. Це виходить, що вони повинні вчитися розуміти іноземну мову на слух (аудіювання), висловлювати свою думку засобами досліджуваної мови (говоріння), читати, тобто розуміти іноземний текст, прочитаний про себе, і писати, тобто навчитися користуватися графікою й орфографією іноземної мови при виконанні письмових завдань, спрямованих на оволодіння читанням і усним мовленням, або вміти письмово викладати свою думку. Дійсно, щоб закласти основи по кожному з наведених видів мовної діяльності, необхідне нагромадження мовних засобів, що забезпечують функціонування кожного з них на елементарному комунікативному рівні, що дозволяє перейти на якісно новий щабель їх розвитку надалі.

Начальний етап важливий ще й тому, що від того, як іде навчання на цьому етапі, залежить успіх в оволодінні предметом на наступних етапах. Англійський методист Г.Пальмер, який надавав дуже велике значення початку у вивченні іноземної мови, писав: «Take care of the first two stages and the rest will take of  itself».

Соціокультурна компе­тенція є одним з компонентів комунікативної компетенції і являє собою сукупність фонових і країнознавчих знань, моделей мовленнєвої та не мов­леннєвої комунікативної поведінки, володіння певним соціокультурним лінгвістичним мінімумом, а також вміннями і навичками їх практичного використання під час іншомовного спілкування в діалозі культур.

Вчителю необхідно не тільки відібрати відповід­ний соціокультурний матеріал, але й організувати його опрацювання так,  щоб сформувати в учнів позитивне ставлення до іншомовної культури, на­вчити їх бачити спільне і різне у своїй та чужій культурах, поважати традиції, культуру, звичаї країн мови, що вивчається, сприймати їх як рівно­правно існуючі поняття поряд з їхньою рідною культурою.

2. Програмою з іноземної мови для загальноосвітніх навчальних закладів передбачено формування соціокультурної компетенції, починаючи з по­чаткової школи. Гра допоможе вчителю організувати ро­боту з формування соціокультурної компетенції в початковій школі.

Пошуково-ігрові соціокультурні завдання сприяють активізації розумової діяльності школярів, удосконаленню розумових операцій (порівняння, синтез, аналіз, абстрагування, систематизація)  під час зіставлення різних культур у різноманітних видах ігрової інтелектуальної діяльності. Пошуковий компонент завдання реалізує на основі  автентичних матеріалів вербального, вербально-зображального характеру. Ігровий компонент передбачає виконання розвивальних дій, а саме: здогадки, порівняння, уваги, розвитку уяви, тощо.

На початковому етапі навчання рекомендується використовувати пошуково-ігрові соціокультурні завдання у вигляді загадок як способу  спостережливості такмітливості у дітей. Загадки можуть бути подані  у вигляді загадок-казок, загадок-віршів, загадок-римівок, загадок-пісень,  загадок-джазових наспівів.

Listen to the rhyme and guess the first day of the week in England

As Tommy Snooks and Bessy Brooks

Were walking out one___________day,

Says Tommy Snooks to Bessy Brooks,

Tomorrow will be Monday. 

(Key: Sunday)

Listen to the chant and guess the animals in Britain. What do these animals say in Ukraine?

What does it say? Meow, meow. 

What does it say? Bow-wow. 

What does it say? Cockle-doodle-doo. 

What does it say? Moo-moo. 

(Key: a cat, a dog, a rooster, a cow).

Read a short fairy-tale and guess what Ukrainian fairy-tale it reminds you of. Say what happened at the end of the fairy tale.

«Once upon a time there were three bears. One day while they were out in the woods, a girl visited their house. Her name was Goldilocks. She sat on the bears' chairs, ate their porridge and slept in their beds...»

(Key: «Маша і ведмеді»).

На початковому етапі навчання використовуються малюнки-казки, полі компонентні малюнки, малюнки-«крокі», малюнки-комікси, які містять соціокультурний компонент. Джерелом зображальної наочності мають стати сучасні дитяча література, кінофільми, мультфільми, комп’ютерні ігри, які становлять світ дитини.

Пошуково-пізнавальні соціокультурні завдання передбачають виконан­ня індивідуальних або парних пошукових і пізнавальних навчальних дій на основі взаємодоповнюючих автентичних соціокультурних матеріалів з по­дальшим узагальненням й обговоренням всім класом. Пошуковий компо­нент завдання

містить проблему або нестандартну соціокультурну ситуа­цію, навколо якої відбувається пошукова дія. Пізнавальний компонент зав­дання вимагає від учня виконання пізнавальної дії, яка спрямована на розширення загального і лінгвокраїнознавчого кругозору учня, ознайом­лення із соціокультурними реаліями англомовного світу.

Використання таких завдань створюють передумови для реального поєднання іншомовної комунікативної практики учнів з інтенсивною інте­лектуальною діяльністю пізнавального або ціннісно-орієнтованого характеру.

Пошуково-пізнавальні соціокультурні завдання є складнішими за своїм характером і структурою та потребують наявності в учнів певних фонових та країнознавчих знань, мовленнєвого досвіду, мовної підготовки. Такий спосіб опрацювання соціокультурного матеріалу сприяє формуванню вмінь систематизувати й узагальнювати соціокультурну інформацію, аналізувати і класифікувати різні соціокультурні явища і факти, встановлювати при-чинно-наслідкові зв'язки.

Як і попередній вид соціокультурних завдань (пошуково-ігрові), пошу­ково-пізнавальні завдання можуть бути організовані з опорою на вербаль­ну, вербально-зображальну і зображальну наочність, яка містить соціокультурний компонент і має пізнавальну цінність.

На початковому етапі навчання рекомендується використовувати по­шуково-пізнавальні соціокультурні завдання, спрямовані на вилучення необхідної соціокультурної інформації з автентичних матеріалів, які відпо­відають дитячому віку, а саме: з казок, дитячих оповідань, віршованого та пісенного матеріалу, джазових наспівів тощо.

Listen to/read the dialogue and find out what English children can wear to school. Say what you can wear to school.

A dialogue

Mike: Oh, dear! Where's my sweater?

 Sally: Which one?

Mike: The blue one, which I wear to school.

Sally: It's there — on the bed.

Read the poem and find out in what country this way of travelling is  popular. Say if you like to travel by train in Ukraine.  A Poem

Over the Rocky Mountains,

Over the Ohio planes,

Over the Mississippi River

Here come the trains.

Carrying passengers,

Carrying mail,

Bringing their loads

Without fail.

Для створення пошуково-пізнавальних соціокультурних завдань дано­го виду рекомендується використовувати малюнки з комунікативною вер­бальною підказкою, нескладні рекламні проспекти, ілюстрації до дитячих літературних творів, письмові тексти із зображальними фрагментами тощо. Це допоможе учням краще засвоїти соціокультурний компонент мовлення завдяки його текстовій привабливості, візуальному підсиленню та цікаво сформульованим завданням.

 Фонетичні ігри 

Чую – не чую. Ціль: формування навичок фонематичного слуху.

Хід гри: ті, яких навчають, діляться на команди. Викладач виголошує слова.

Якщо він називає слово, у якім є довгий голосний … або …, ті, яких навчають, піднімають ліву руку. Якщо в названім слові є також згодні звуки … або …, усе піднімають обидві руки. Викладач записує помилки граючих на дошці. Виграє команда, яка зробила менше помилок.

Яке слово звучить? Ціль: формування навички встановлення адекватних звуко-літерних відповідностей.

Хід гри: тим, яких навчають, пропонується набір з 10-20 слів. Викладач починає читати з певною швидкістю слова в довільній послідовності.

Ті, яких навчають, повинні зробити наступне:

Варіант 1. Знайти в списку слова вимовлені викладачем і поставити поруч із кожним з них порядковий номер у міру їх проголошення викладачем.

Варіант 2. Відзначити в списку тільки ті слова, які були вимовлені викладачем.

Варіант3. Записати на слух слова, яких немає в списку, і спробувати знайти їх у словнику, і, якщо вони невідомі тим, яких навчають,, виписати їхні значення, установити, чи були орфографічні помилки при їхньому записі.

Виграє той, хто найбільше якісно виконав завдання.

Хто вірніше прочитає? Ціль: формування навички вимови зв'язного висловлення або тексту.

Хід гри: на дошці записується невеликий вірш або уривок з нього

(лічилка, скоромовка). Викладач читає й пояснює значення слів, пропозицій, звертає увагу на труднощі вимови окремих звуків.

Текст кілька раз прочитується тими, яких навчають. Після цього даються дві-три хвилини для завчання напам'ять. Текст на дошці закривається, і ті, яких навчають, повинні прочитати його напам'ять. Від кожної команди виділяються два-три читці.

Орфографічні ігри.

Букви розсипалися. Ціль: формування навичок комбінації букв у слові.

Хід гри: викладач пише великими буквами на аркуші паперу слова й, не показуючи його, розріже на букви, говорячи: «Було в мене слово. Воно розсипалося на букви».

Потім показує букви й розсипає їх на столі: «Хто швидше догадається, яке це було слово?»

Встав букву. Ціль: перевірка засвоєння орфографії в межах вивченоголексичного матеріалу.

Хід гри: утворюються дві команди. Дошка розділена на дві частини. Для кожної команди записані слова, у кожному з яких пропущена буква. Представники команд по черзі виходять до дошки, вставляють пропущену букву й читають слово.

Наприклад: англ. c…t, a…d, a…m, p…n, r…d, s…t, r…n, t…n, o…d, t…a, l…g, h…n, h…r, h…s, f…x, e…g, e…t, d…b (cat, and, arm, pen, red, car, sit, ran, ten, old, tea, leg, hen, her, his, fox, egg, eat, bed).

Картинка. Ціль: перевірка засвоєння орфографії вивченого лексичного матеріалу.

Хід гри: кожний учасник одержує по картинці із зображенням предметів, тварин і т.д. Представники команд виходять до дошки, розділеної на дві частини, і записують слова, відповідні до предметів, зображених на картинці. Після того як той, якого навчають, написав слово, він долен прочитати його й показати свою картинку. Виграє команда, яка швидше й з меншою кількістю помилок запише всі слова.

Ігри для роботи з алфавітом.

Хто швидше? Ціль: контроль засвоєння алфавіту.

Хід гри: тим, яких навчають, лунають по 3-5 карток з буквами й пропонується уважно їх розглянути. Потім викладач називає букву, а ті, у кого є картка з названою буквою, швидше її піднімають і показують іншим. Запізнений учасник гри не має права підняти картку.

Викладач проходить між рядами й збирає картки. Виграє той, хто швидше інших залишається без карток.

Перша буква. Ціль: тренування, орієнтована на засвоєння алфавіту.

Хід гри: ті, яких навчають, діляться на команди. Викладач по черзі називає по три слова кожній команді. Учасники гри повинні швидко назвати перші букви цих слів. Виграє той, хто правильно виконав завдання.

Лексичні ігри.

Більше слів. Ціль: активізація лексики по вивчених темах.

Хід гри: утворюються дві команди. Кожна команда повинна назвати якнайбільше слів на задану їй букву. Виграє команда, що назвала більшу кількість слів.

Гру можна проводити й у писемній формі. Представники команд записують слова на дошці. У цьому випадку при підведенні підсумків ураховується не тільки кількість слів, але й правильність їх написання.

Граматичні ігри.

Зображення дії. Ціль: автоматизація вживання дієслів в уснім мовленні.

Хід гри: граючі утворюють пари. Один граючий зображує дію (мімічне або пантомімічне), інший повинен прокоментувати його, уживаючи вивчені дієслова.

Рольова гра. Рольові ігри в навчанні іноземним мовам.

Як відомо, велике значення в організації навчального процесу відіграє мотивація навчання. Вона сприяє активізації мислення, викликає інтерес до того чи іншого виду занять, до виконання того або іншої вправи.

Рольова гра являє собою умовне відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмета.

Ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Вони сприяють розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність; вихованню почуття колективізму. Учні активно, із захватом працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів; учитель лише управляє навчальною діяльністю.

У сюжетних рольових іграх із предметом використовуються фотоальбоми, книги й журнали, ілюстрації, предмети побутового призначення, лялька з набором одягу, іграшки. Теми мовного спілкування включають розмова про члени родини, про професії, про явища й об'єкти навколишнього світу, про одяг, про режим дня і т.д.

 «Твій молодший брат (сестра, маля із сусідньої квартири) – дошкільник – з нетерпінням чекає, коли піде в школу. Особливо подобається йому твій портфель, у якім так багато цікавого. Покажи йому свій портфель, познайом з навчальними приладдями».

 «Мешканці теремка» задають «гостям» питання й тільки після правильних відповідей дозволяють їм увійти. Серед заданих питань можуть бути наступні: Who are you? What season is it now? Is it warm or cold now?

When is it cold? When does it rain? Etc. Учасники гри не тільки охоче ухвалюють пропонований їм сюжет, але й з інтересом обіграють маски, костюми, залежно від ролі міняють ходу, жести, тембр голосу.

Вправа в імітації.

Рольова гра «Близнюки» («Twins»)

Завдання першому партнерові. Ви учасник шкільної художньої самодіяльності. Мрієте стати професійним актором. Цікавитеся всіма театральними жанрами.

Завдання другому партеру. Ви однокласник і найближчий друг будущего актора. У всьому наслідуєте його. Вас прозвали близнюками.

I'm interested in opera.1 I'm interested in opera, too.

Приклади варьируемых елементів, які надалі будуть набрані курсивом: 1 – opera and ballet, 2 – drama, 3 – comedy, 4 – tragedy, 5 – musical comedy, 6 – variety show, 7 – classical music, 8 – folk music, 9 – pop music.

Звичайно, урок іноземної мови – це не тільки гра.

Довірчість і невимушеність спілкування вчителя з учнями, що виникли завдяки загальній ігровій атмосфері й властиво іграм, розташовують хлопців до серйозних розмов, обговорення будь-яких реальних ситуацій.

Гра сприяє розвитку пізнавальної активності учнів при вивченні іноземної мови. Вона несе в собі чималий моральний початок, тому що робить оволодіння іноземною мовою радісним, творчим і колективним.